Привіт, дорогий читач. Запрошую тебе до історії знання мов.
Деякі люди мають дивний хист до володіння кількома мовами. Цих людей називають поліглотами.
Всесвітня історія розповідає про Л. Шутца. Мешканець Франкфурта-на-Майні спілкувався на 270 мовах!
Можливо на той час навіть у великому місті важко було знайти більш сотні носіїв різних мов.
На тисячоліття раніш,у Києві, у 6476 р., кочові племена взяли місто в облогу. Знайшовся хлопчик, що знав мову печенігів. Він вибрався з міста через стан кочовиків і вчасно покликав на допомогу. Місто визволили.
А ще на тисячоліття раніш, етруси взяли в облогу Рим. Муций Сцевола знав мову етрусів. Заради визволення міста пробрався у стан ворогів. Його схопили. На допиті він мужньо тримався, незважаючи на вогняні тортури. Рим було визволено, а вражаючий мужністтю , молодий юнак став історичною легендою народу.
Історично мови народів переплітаються завдяки різним відносинам. Алфавіт, основи державності Рим перейняв у етрусів. А у Стародавньої Русі не мало запозичено з досвіду кочових печенегів, половців, та ін..
Отож все вищесказане підтверджує необхідність володіння деількома мовами. Навіть одна мова, у виняткових обставинах, врятувала держави.
Не менш важливо цікавитися і знати минуле своєї рідної мови. Розуміння мови своїх предків, чітке уявлення історії походження слів, дає змогу без передкладача знати історію. А таке знання вже є багатомовністю!
Немає коментарів:
Дописати коментар